З таблиці ми бачимо, що починаючи з 80-х років Вінницька область має від’ємний природній приріст населення і на 1995 рік склав –12,7%, в тому числі міського –0,5%, сільського -12,2%, а в 1998 році звичайно цей коефіцієнт ще збільшився.

За показниками відтворення населення область займає 11-те місце в Україні з народжуваності, 2-ге – зі смертності і 20-те – за природнім приростом. Показники природного руху населення відрізняються у міській та сільській місцевостях. Але як у містах, так і у сільській місцевості, коефіцієнт природного приросту негативний. Всі райони області мають від’ємний приріст населення. Лише у м.Вінниці, Могилеві-Подільському та Хмільнику приріст населення додатній.

На стан народжуваності і смертності в будь-якому суспільстві впливає комплекс соціальних, економічних, природних та інших умов. Один з основних факторів, що визначає природний рух населення – його вікова і статева структура.

Вінниччина характеризується вкрай несприятливою віковою структурою населення. З 80-х років, в області спостерігається процес старіння населення. Середній вік чоловіків за останні 15 років зріс від 34 до 36,1 року, жінок – з 41 до 42 років. Щодо статевої структури, то у Вінницькій області 45% населення – чоловічої статі.

Середня щільність населення області 71 чол. на кв.км. Найбільшою щільністю населення відзначаються Вінницький, Шаргородський, Могилів-Подільський та Бершадський райони. Найменш заселені Муровано-Куриловецький, Тиврівський, Чечельницький, Піщанський, Погребищенський та Оратівський райони.

У формуванні населення області провідну роль, як уже зазначалося, відіграють міграції. Масштаби переміщення населення із сіл в міста – найбільші в країні. Основні ж напрямки виїзду населення за межі області – Київська, Одеська, Хмельницька та Чернівецька області.

Міграційні процеси суттево торкаються і динаміки основного джерела формування трудових ресурсів – населення в працездатному віці. Трудові ресурси області складають 913 тис. чол. (48,7%). Таблиця 2 вміщує дані щодо розподілу працюючих в основних галузях народного господарства.

Таблиця 2. Структура зайнятості працездатного населення

Всього в сфері матеріального виробництва працює 663 тис. чол. (72,6% трудових ресурсів), а в невиробничій сфері – 250 тис. (27,4%).

В переспективі, за даними ради по вивченню виробничих сил України, спостерігатиметься значне скорочення кількості працюючихв таких матеріальних галузях як сільське господарство, промисловість, будівництво. На виконання обласної Програми зайнятості населення у 1998 році вживалися заходи щодо поліпшення становища на ринку праці та захисту неконкурентноздатної категорії незайнятого населення. За рік працевлаштовано 15,1 тис. чоловік (130% до передбачених Програмою), виконували оплачувані громадські роботи 7,7 тис.чол. (139%), пройшли профнавчання 4,3 тис.чол. (119,9%), надано профконсультаційних послуг 58,6 тис.чол. (116%).

Проте на зареєстрованому ринку праці в 1998 році продовжувалась тенденція зростання обсягів безробіття. Кількість громадян, яким надано статус безробітного, порівняно з минулим роком зросла в 1,33 рази і становила на початок 1999 року 29,5 тисяч чоловік. Рівень зареєстрованого безробіття за 1998 рік збільшився на 1,01 процентних пункта і на 1 січня 1999 року становив 3,2% працездатного населення працездатного віку. З державного фонду сприяння зайнятості населення на допомогу по безробіттю витрачено 5,8 млн.грн.

Працевлаштування незайнятих громадян стримується скороченням потреби в працівниках на підприємствах області та прихованим безробіттям. З метою попередження масового некерованого безробіття в 1998 році в області розроблені та затверджені на сесіях обласної, районних, міських рад регіональні та обласна Програми зайнятості населення на 1999 рік.

Середньомісячна заробітна плата одного працюючого за січень-листопад (без сільського господарства) в області становила 129,8 грн., що на 5,6% більше, ніж у відповідному періоді минулого року, в листопаді – 130,6 грн. (на 1,3% більше, ніж у листопаді 1997 року). Незважаючи на постійний контроль за виплатою зарплати, застосування натуральних форм виплати, в області заборгованість із зарплати працівникам закладів соціальної сфери порівняно з початком року збільшилась в 2,6 рази. На 01.12.1998 р. вона становила 18,7 млн.грн. Особливо складне становище спостерігається в галузі сільського господарства. Станом на 10.12.1998 р. заборгованість із виплати заробітної плати склала 132 млн.грн. і зросла в порівнянні з початком року в 1,6 рази.

Характеристика провідних галузей

промисловості

В області склався багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в якому належить харчовій та легкій промисловості, машинобудуванню та металообробці, промисловості будівельних матеріалів. На них припадає 85% всієй промислової продукції області. В таблиці 3 подано темпи розвитку промисловості Вінницької області:

Таблиця 3. Темпи розвитку промисловості області

1	2	3	4	5